Вчимося говорити правильно
ЧОМУ МОВЧИТЬ МАЛЮК ?
Кожна маленька дитинка – неповторна особистість. Шлях у доросле життя у всіх однаковий, але кожний проходить його у своєму темпі, все це суто індивідуальне. Мовленнєвий розвиток теж є індивідуальним для кожної дитини, але є певні норми розвитку мовлення для кожного віку.
Гуління - виникає в результаті спілкування дитини з дорослим у віці від 2 до 5-7 міс.;
Лепет - виникає в 4 місяці і триває до 30 тижнів;
Слова - перші слова виникають у віці 11-12 місяців;
Фраза - формується у дитини у віці 2-2,6 років, з'являються питання «де?»,»куди?», з
3-х років -«чому», «коли?»;
Зв'язне мовлення - з'являється з відтворенням коротких оповідань, віршів.
З трьохроків, до 4-х років дитина оволодіває умінням складати розповідь за картинкою, а до 5 років оволодіває елементами контекстної мови.
Останнім часом спостерігається тенденція до збільшення кількості дітей з проблемами мовленнєвого розвитку, яке починає проявлятися вже у ранньому віці (від народження до 3 років).
Чому виникає затримка мовленнєвого розвитку у дітей? Причин може бути декілька, і іноді вони діють у комплексі.
ПРИЧИНИ ЗАТРИМКИ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ
1. Недостатнє мовленнєве спілкування з дитиною, або гіперопіка : якщо дорослі не говорять з дитиною або говорять занадто багато, не даючи їй «уклинитися», якщо вгадують всі її бажання, у дитини не формується потреба у вербальному вираженні емоцій та вимог.
2. Генетично обумовлений уповільнений темп розвитку нервових клітин, що відповідають за мовлення.
3. Травми, інфекції та інтоксикації, перенесені в період внутрішньоутробного розвитку,під час пологів і протягом першого року життя.
4. Імунологічна несумісність матері та плоду.
5. Проблеми зі слухом: дитина вчиться говорити, відтворюючи мову дорослих, якщовона не може нормально їх чути - вона не зможе і відтворити їх мову.
6. Спадковість.
Затримка мовлення після трьох років може згубно впливати не тільки на мовні здібності, але й на здатність читати, писати, навіть думати . Тобто йде затримка розвитку всієї психіки дитини. Тому варто звернути увагу, якщо розвиток дитини сильно відрізняється від вікових норм, і звернутися до фахівця (невропатолога, логопеда, психолога) за допомогою. Чим раніше виявлено проблему, тим легше з нею впоратися і уникнути подальших ускладнень.
СИГНАЛИ ТРИВОГИ, ЯКІ ПОВИННІ ВАС НАСТОРОЖИТИ :
- У 3 місяці дитина не реагує, коли Ви звертаєтеся до неї;
- У 4-6 місяців не реагує на зміну інтонації, не обертається в пошуках джерела звуку, не
вживає у своєму лепеті звуків [п],[ б],[ м];
- У 10-12 місяців не розуміє часто вживаних дорослим слів, не реагує, коли їївітають, не імітує звуки дорослої мови, для залучення Вашої уваги використовує тількиплач;
- У 1-2 роки не може показати зображення на картинці («Де ведмедик?»), не розумієнайпростіших питань;
- У 2-3 роки плутає поняття «верх» - «низ», не може виконати послідовно дві команди
(«Підніми ляльку і дай її мені»), скласти фразу з 2-3 слів, назвати відомі їй предмети;
- У 3-4 роки не відповідає на найпростіші запитання: «хто?», «що?», «де?». Її не розуміють сторонні, вживає фрази, що складаються не більш ніж з 4 слів, неправильновимовляє більшу частину звуків.
Поради батькам дiтей iз вадами мовлення
1. Розширюйте коло інтересів дитини. Читайте та розглядайте книжки з яскравими малюнками.
2. У власному мовленні будьте зразком для дитини. Вживайте всі частини мови, емоційне та інтонаційне забарвлення мовлення.
3. При спілкуванні з дитиною вводьте елементи новизни, пояснюючи незнайомі терміни, слова етикету, варіанти словозміни та словотворення.
4. Не дозволяйте собі в присутності дитини ігнорувати звертання іншого дорослого.
5. Не можна глузувати з дитини, яка має вади мовлення та перекривляти її.
6. Не можна карати дитину за те, що вона не в змозі виконати ваше завдання стосовно мовлення. Під час спілкування з дитиною, використовуйте до обраної теми предмети, малюнки, атрибути, що відтворюють певні дії, складаються в сюжетну розповідь.
7. Зважаючи на можливості своєї дитини, постійно задіюйте її досвід і виводьте на рівень порівнянь, аналогій, узагальнень, ототожнення, встановлення взаємозв’язків між предметами. При спілкуванні робіть паузи для відповіді дитини, навіть якщо вона ще не говорить – це правило діалогу.
8. Купуйте та пропонуйте дитині іграшки, які впливають на всебічний розвиток .
9. Вчіть дитину спілкуватися, гратися з іншими дітьми. Хваліть дитину за її намагання говорити. Уважно слухайте її, якщо вона розповідає про свої справи. Дитина потребує визнання своїх мовленнєвих успіхів та схвалення їх усмішкою, дотиком, обіймами, оплесками, приємними словами. Не скупіться на такі прояви почуттів.
10. Розвивайте у дитини дрібну моторику пальчиків. Багато малюйте, займайтеся ліпленням, розвивайте і збагачуйте емоційний світ дитини.
Ігри на розвиток мовлення дітей 3-5 років
Виразність і чіткість мовлення залежать від розвитку м'язів язика, щелепи, стану зубів, носоглотки. Тому якщо ви хочете, щоб ваша дитина гарно й правильно говорила, стежте за здоров'ям зубів, станом прикусу й до кінця лікуйте захворювання.
Найактивнішу участь в утворенні слів бере язик. Від його положення, від того, яку форму він приймає (розпластаний і утворює жолоб, кінчик язика звужений і торкається верхніх різців і т. п.), залежить правильна вимова більшості звуків української мови.
Правильне мовне дихання забезпечує найкраще звучання голосу. Своєрідний вдих і наступний плавний видих створюють умови для безперервного й плавного звучання мови, для вільного ковзання голосу за висотою, для переходу від тихої мови до голосної і навпаки.
Наступним важливим моментом у розвитку мовлення є розвинений фонематичний слух, тобто вміння відрізняти мовні звуки (фонеми) від інших. Це дає можливість розрізняти близькі за звучанням слова: лук — люк, рак — лак.
Щоб виробити гарну дикцію в дитини, забезпечити чітку й благозвучну вимову, ми пропонуємо вам приділити увагу іграм для розвитку мовного подиху й фонематичного слуху. Граючи з дитиною, треба чітко й правильно вимовляти звуки в слові, звертаючи увагу малюка на правильну вимову.
ЖИРАФА Й МИШЕНЯ
Мета: формування мовного подиху й правильної звуковимови.
Хід гри:
Дитина стоїть випрямлено, потім встає на коліна, піднімає руки вгору, тягнеться й дивиться на руки — вдих («У жирафи зріст великий...»). Присідає, обхопивши руками коліна й опустивши голову, — видих із вимовою звука ш-ш-ш («...А малий — у мишеняти»).
Потім дитина йде й одночасно вимовляє:
Мишеня й жирафа — друзі,
Пішли разом погуляти.
У жирафи зріст великий,
А малий — у мишеняти.
(Повторити 6—8 разів.)
РІЗНОКОЛЬОРОВІ СНІЖИНКИ (вік — 4 роки)
Мета: розвиток координації та дрібної моторики рук, вплив на центри мовлення, формування акуратності.
Матеріал: фломастери, білий папір, ножиці.
Хід гри:
Ведучий показує, як виготовити сніжинки з аркушів паперу, прорізуючи їх. Після того як діти зроблять багато сніжинок, він говорить, що вони вийшли хоч і різні, але однокольорові. Тут прийшли друзі-фломастери й подарували сніжинкам різнокольорові сукні. Ведучий просить дітей розфарбувати сніжинки. Оскільки сніжинки виходять ажурними, необхідно, щоб папір був міцним.
Рухи із зафарбовування впливають на розвиток дрібної моторики рук.
ЛИСА-ПАТРИКІЇВНА
Мета: формування правильної артикуляції щелеп і колоротової мускулатури в спокої.
Матеріал: дошка («місток») або широка стрічка, маленькі сушки або печиво.
Хід гри:
«Місток»-дошка лежить на підлозі. Дитина йде містком, відкриває рота, висолоплює язик, на кінчик якого ведучий кладе крекер. Пройшовши місток, дитина з'їдає печиво.
ЖАБКИ-КВАКОТУШКИ (вік — 4 роки)
Мета: розвиток координації зорового, слухового й моторного аналізаторів, формування правильного мовного подиху.
Матеріал: шнур, стільці.
Хід гри:
Посередині майданчика креслять велике коло або кладуть товстий шнур у формі кола. Усередині кола— «болото». Група дітей розташовується по колу, інші сідають на стільці, розставлені по один бік майданчика. Разом із дітьми, що сидять на стільцях, ведучий декламує:
Розчепіривши зелені лапки,
Доріжкою стрибають жабки.
Ква-ква-ква,
Доріжкою стрибають жабки.
Ква-ква-ква.
Діти, що сидять по колу, підстрибують, зображуючи жаб. По закінченні вірша діти, що сидять на стільцях, плескають у долоні (лякають «жаб»). «Жаби» стрибають у «болото»: перестрибують через межу й сідають навпочіпки, вимовляючи «ква-ква» із глибоким видихом.
Наприкінці гри ведучий просить дітей потягнутися, підвести догори руки, подивитися на них (вдих).
ЗВУКИ ПО КОЛУ
Мета: розвиток фонематичного слуху, розпізнавання звуків у контексті слова й визначення їхнього місця в назві предмета.
Матеріал: коробка з маленькими предметами або картками із зображеними на них предметами, які розташовані так, щоб при називанні в них чувся звук, що відпрацьовується; килимок, 6 коробок: 3 — зелені, З — сині.
Хід гри:
У грі беруть участь кілька дітей. Діти сидять по колу. У центрі кола на килимі лежить коробка з предметами й 6 коробок (зелені — для м'яких звуків, сині — для твердих). На коробках наклеєні букви: п — початок слова, с — середина слова, к — кінець слова.
Діти по черзі входять у коло й вибирають у коробці одну з іграшок (карток). Потім, на прохання ведучого, кожний із дітей підводиться, чітко вимовляє назву своєї іграшки (картки із зображенням предмета) і визначає, де він чує звук, який назвав ведучий: наприкінці, у середині, на початку слова. Після цього визначає його м'якість або твердість і кладе іграшку (картку) до відповідної коробки.
Діти схвалюють або коректують почутий варіант.
ПОЧАТОК, СЕРЕДИНА, КІНЕЦЬ
Мета: розвиток фонематичного слуху — навчити дітей розпізнавати звуки й виділяти їх, визначати місце звука в назві предмета.
Матеріал: коробка з різними маленькими предметами, у назві яких чується один зі звуків (наприклад, «м» — і тоді в коробці лежать замок, гном, марка тощо). Коробка розділена на три частини (п — початок слова, с — середина, к — кінець). У міру засвоєння гри предмети замінюються картинками.
Хід гри:
Дитина бере з коробки один із предметів, називає його вголос і визначає, де вона чує звук «м»: на початку, у середині або наприкінці слова. Потім кладе цей предмет до відповідного відділення коробки. При цьому дитина може й не знати букв, що символізують звуки.
ВЕСЕЛИЙ ПАПУЖКА
Мета: розвиток звуко-фонематического аналізу, формування почуття ритму, розвиток здатності звуконаслідування.
Хід гри:
Ведучий промовляє складові ряди з відстукуванням або відплескуванням кожного складу.
Дитині говорять: «Ти — веселий папужка, а папужки повторюють кожне слово. Чи зможеш ти повторити за мною та відстукати ребром долоні кожне слово? Будь уважний».
Дитина й ведучий сидять одне проти одного за столом. За командою дитина починає відстукувати й повторювати склади:
а) однакові — ра-ра-ра;
б) зі зміною темпу (повільно — швидко) — ра-ра-ра-ра — ра-ра-ра-ра — ра-ра-ра — ра-ра-ра; ра-ра-ра-ра;
в) із нарощуванням ряду — па — па-па — па-па-па — папа па¬па — па-па-па-па-па.
Необхідно стежити за досягненням координації голосу й рухів.
ВОДИЧКА
Мета: розвиток мовного подиху (проголошення звука на одному видиху, протяжно), формування правильної вимови звука «с».
Матеріал: кран із водою, картинка із зображенням дітей, що вмиваються.
Хід гри:
Дорослий відкриває кран із водою та звертає увагу дитини на те, як «співає» вода, щотече(с-с-с). Потім показує картинку із зображенням дітей, що вмиваються, і читає забавку:
Водичко, водичко,
Умий моє личко,
Щоб блищали вічка,
Червоніли щічки,
Щоб сміявся роток,
Щоб кусався зубок!
Дорослий разом із дитиною повторює забавку три-чотири рази й на закінчення гри пропонує малюкові «проспівати» пісеньку водички. Дитина співає «довгу пісеньку», тобто вимовляє звук «с» протяжно.
КАПІТАНИ
Мета: розвиток уміння сполучити проголошення звуку з початком видиху, чергування тривалого, плавного й сильного видиху; розвиток уміння довго вимовляти звук «ф» на одному видиху й багаторазово вимовляти звук «п» (п-п-п) на одному видиху; активізація м'язів губ.
Матеріал: таз із водою та паперові кораблики.
Хід гри:
На маленькому столі стоїть таз із водою, де плаває паперовий кораблик. Дитина сидить на стільці та дує на кораблик, вимовляючи звук «ф» або «п».
Дорослий пропонує дитині покататися на кораблику з одного міста до іншого, позначивши міста значками на краях таза.
Дорослий пояснює дитині, що для того щоб кораблик рухався, потрібно дути на нього не кваплячись, склавши губи як для проголошення звука «ф». Можна дути просто — витягаючи губи трубочкою, але не надуваючи щоки. Кораблик за рівного «вітру» рухається плавно й упевнено пливе до мети.
«Але ось налітає рвучкий вітер, — говорить дорослий, — він віє нерівно: п-п-п». Дитина повторює та прагне пригнати кораблик до певного місця.
Дорослий стежить за тим, щоб під час вимовляння звука «ф» дитина не надувала щоки; звук «п» вимовляла на одному видиху два-три рази й теж не надувала при цьому щоки. Закінчуючи гру, дитина й дорослий разом співають:
Вітре, вітерцю,
Вітрильце натягни!
Кораблик жени!
До річки Дніпра!
СКОРЧИ ПИЧКУ
Мета: формування правильної артикуляції щелеп, язика й колоротової мускулатури в спокої та під час мовлення, координація рухів за командою.
Хід гри:
Дитина стоїть навпроти ведучого й за командою виконує завдання: висунути нижню щелепу вперед; перемістити назад, убік; підняти язик нагору, висунути язик, надути щоки.
Виграє той, хто виконав усі команди, не переплутавши їх.
ВІДБІЙНИЙ МОЛОТОК
Мета: формування навички правильної артикуляції язика, зубів, м'язів щелепно-лицьової області в стадії початкового поштовху при ковтанні.
Хід гри:
Ведучий говорить: «Ви, напевно, бачили відбійні молотки: ними працюють шахтарі, і дорожні робітники розбивають асфальт. Зараз ми спробуємо вдати цей молоток. Для цього потрібно довго вимовляти звук «ддддд»...
Потім діти намагаються виконувати цю вправу протягом 3—4 хвилин.
ГОДИННИЧОК
Мета: формування навички правильної артикуляції язика, зубів, м'язів щелепно-лицьової області в стадії початкового поштовху при ковтанні.
Хід гри:
Ведучий говорить: «У годинника є стрілки, які весь час ходять по колу. При цьому годинникова стрілка рухається дуже повільно, хвилинна — швидше, а секундна біжить дуже швидко.
От і наш язичок має навчитися ходити по колу, як стрілки годинника. Для цього необхідно відкрити рота і язиком по внутрішніх стінках верхньої й нижньої губи здійснювати кругові рухи зліва направо та навпаки».
Діти роблять вправи за командою: «Як годинникова стрілка — повільніше; як хвилинна — швидше; як секундна — ще швидше».
Ведучому необхідно стежити, щоб рот у дітей постійно був відкритий, а нижня щелепа залишалася нерухомою.
УВАЖНИЙ РАДИСТ
Мета: розвиток почуття ритму, формування мовного подиху.
Хід гри:
Ведучий говорить: «Ти будеш радистом і повинен за моїм сигналом ребром долоні відстукати (« тук ») і сказати, скільки я зробив оплесків і в якому ритмі, а я буду плескати».
Ведучий плескає та говорить «плеск». Дитина слухає ритм і говорить «тук»:
а) із нарощуванням ряду: тук — плеск; тук, тук — плеск, плеск; тук, тук, тук — плеск, плеск, плеск і т. д.;
б) зі зміною темпу (швидко — повільно);
в) зі зміною гучності (від тихого напівшепоту до гучного голосу) і рухових зусиль (від легких торкань до інтенсивного відстукування).